Замок
Паланок
З 1396 по 1414 роки замком
володів Подільський князь Федір Коріятович. Він значно розбудовує і укріплює
замок, перетворює його у свою резиденцію. В цей же час у скелястій горі був
вирубаний 75 метровий колодязь. Протягом XV-XVI століть замок
знаходився в руках багатьох володарів, які проводять його розбудову і
укріплення. В цей час в оборонній системі замку було 14 веж, а у верхній
частині знаходився великий палац.
В 1633 р. Мукачівській замок придбав
Трансільванський князь Дєрдь І Ракоці з правом успадкування. Князі династії
Ракоці перетворили замок в столицю свого князівства і володіли ним до 1711 року. Після
смерті Дєрдя І Ракоці в 1648 р. його дружина Жужанна
Лорантфі продовжує реконструкцію замку і споруджує ще дві тераси — Середню
і Нижню, а також зовнішнє оборонне кільце. В 1649 р. в
замку побували посланці гетьмана Богдана Хмельницького, які вели переговори з
Дєрдем І Ракоці про спільні дії проти Польщі.
З 1685 по 1688 р.
замок переживає одну з найбільших облог, яку здійснили війська Австрійського
імператора. Керувала обороною замку вдова князя Ференца І Ракоці Їлона Зріні.
Після захоплення замку австрійці його реконструювали, що зробило його
найсильнішою фортецею на сході Австрійської імперії.
Після поразки визвольної війни замок поступово втрачає
своє стратегічне значення. У 1782 р. тут відкривається політична
в'язниця Австрійської монархії, в якій протягом більше ніж 100 років перебувало
понад 20 тисяч в'язнів. У липні 1847 року замок-в'язницю відвідав видатний
угорський поет Шандор Петефі. У 1896 р.
в'язниця в замку була ліквідована в честь тисячоліття приходу угрів у Європу,
але фактично в'язниця продовжувала функціонувати до 1903 р. Найвідомішим
в'язнем фортеці був російський революціонер Бакунін. У 1897 р. Паланок викупило
міністерство юстиції Австро-Угорщини. Замок поступово приходив в занепад та
руйнувався.
Після визволення у 1944 році та возз'єднання
Закарпаття з Радянською Україною в замку знаходилось профтехучилище.
Нині в Мукачівському замку розміщений історичний
музей.
