Кам'яна Могила - Хортиця - Запоріжжя
Кам'яна Могила — світова пам'ятка древньої культури в Україні поблизу Мелітополя (с. Терпіння) у Запорізькій області над річкою Молочною, Національний історико-археологічний музей-заповідник.
Це останець пісковика Сарматського моря третинного періоду. Пізніше, коли виникло Понтійське море, на цьому місці утворилися вапнякові відкладення. Згодом море зникло, запанувала пустеля. Коли танув льодовик, «велика вода» утворила долини рік і велетенські вимивини, над долиною постав великий острів. З часом утворився кам'яний пагорб, під впливом води та вітру його плити набули дивовижних обрисів. На багатьох з них можна побачити відбитки рослин та молюсків Сарматського моря. Упродовж років у цьому кам'яному «панцирі» утворювалися печери і гроти, які стародавні люди мали за святилища. Саме сюди приходили перед полюванням первісні мисливці, щоб вершити свої таїнства. У вересні 2008 року указом Президента України № 815/2008 заповіднику було надано статус національного. З цього часу його офіційна назва - Національний історико-археологічний заповідник «Кам'яна Могила».
Хо́ртиця – найбільший острів на Дніпрі, розташований у районі міста Запоріжжя нижче Дніпрогесу, унікальний природний й історичний комплекс. Хортиця є одним з семи чудес України.
Мешканці міста Запоріжжя називають Хортицю - "острів".
Хортиця є найбільшим островом на Дніпрі. Хортиця витягнута із північ-заходу на південь-схід, має довжину 12,5 км, ширину в середньому 2,5 км і площу приблизно З 000 га.
Існує дуже багато версій походження назви острова, втім більшість дослідників виводять назву від тюрксько-половецького „орт”, „орта”, що означає „середній” (посеред Дніпра). Серед низки версій, назву виводять від «хорт» - «пес», від давньослов'янського бога Хорса. Завдяки стратегічному положенню Хортиця мала багате історичне минуле. Хортиця відіграла чималу роль у боротьбі козаків проти татар і поляків.
Запоріжжя вже було центром у часи Середньостогівської культури з поселенням на північно-східному кутку Хортиці і фортецею на острові Байди.
У 10 сторіччі у часи Київської Русі за князювання Ігоря і візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного тут вже був Крарійський перевіз в районі острова Хортиця (острів Святого Григорія). Ще на картах 18 сторіччя Кічкаський перевіз (з тюркської "кічкас” – перевіз) називається Велика Татарська Переправа. В південній окраїні Хортиці існував перевіз і місто Протолча, між гирлами річок Мокра Московка і Нижня Хортиця діяв Дніпровий брід.
На Хортиці були поселення бродників (Протолча).
Тут в районі острова Хортиця у 1103 році отримали переломну перемогу над половцями руські князі Святополк Київський і Володимир.
Тут на острові Мала Хортиця побудував свій замок у 16 сторіччі на перешкоду запорожцям князь Вишневецький.
Місцевість міста входила до Запорожжя - краю вольностей запорозьких козаків. У 1734-75 роках лівобережжя входило до Самарської паланки і правобережжя - до Кодацької паланки.
1770 року на місці сучасного Запоріжжя була закладена Олександрівська фортеця Дніпровської лінії, що у 1806 році перетворилася на місто Олександрівськ. 1921 року Олександрівськ був перейменований на Запоріжжя.
Разом з тим, на місці сучасного Запоріжжя існувало давнє козацьке поселення Вознесенівка та ціла низка німецьких менонітських колоній (Кічкас-Ейнлаге, Хортиця-Розенталь тощо).
Кам'яна Могила — світова пам'ятка древньої культури в Україні поблизу Мелітополя (с. Терпіння) у Запорізькій області над річкою Молочною, Національний історико-археологічний музей-заповідник.
Це останець пісковика Сарматського моря третинного періоду. Пізніше, коли виникло Понтійське море, на цьому місці утворилися вапнякові відкладення. Згодом море зникло, запанувала пустеля. Коли танув льодовик, «велика вода» утворила долини рік і велетенські вимивини, над долиною постав великий острів. З часом утворився кам'яний пагорб, під впливом води та вітру його плити набули дивовижних обрисів. На багатьох з них можна побачити відбитки рослин та молюсків Сарматського моря. Упродовж років у цьому кам'яному «панцирі» утворювалися печери і гроти, які стародавні люди мали за святилища. Саме сюди приходили перед полюванням первісні мисливці, щоб вершити свої таїнства. У вересні 2008 року указом Президента України № 815/2008 заповіднику було надано статус національного. З цього часу його офіційна назва - Національний історико-археологічний заповідник «Кам'яна Могила».
Хо́ртиця – найбільший острів на Дніпрі, розташований у районі міста Запоріжжя нижче Дніпрогесу, унікальний природний й історичний комплекс. Хортиця є одним з семи чудес України.
Мешканці міста Запоріжжя називають Хортицю - "острів".
Хортиця є найбільшим островом на Дніпрі. Хортиця витягнута із північ-заходу на південь-схід, має довжину 12,5 км, ширину в середньому 2,5 км і площу приблизно З 000 га.
Існує дуже багато версій походження назви острова, втім більшість дослідників виводять назву від тюрксько-половецького „орт”, „орта”, що означає „середній” (посеред Дніпра). Серед низки версій, назву виводять від «хорт» - «пес», від давньослов'янського бога Хорса. Завдяки стратегічному положенню Хортиця мала багате історичне минуле. Хортиця відіграла чималу роль у боротьбі козаків проти татар і поляків.
Запоріжжя вже було центром у часи Середньостогівської культури з поселенням на північно-східному кутку Хортиці і фортецею на острові Байди.
У 10 сторіччі у часи Київської Русі за князювання Ігоря і візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного тут вже був Крарійський перевіз в районі острова Хортиця (острів Святого Григорія). Ще на картах 18 сторіччя Кічкаський перевіз (з тюркської "кічкас” – перевіз) називається Велика Татарська Переправа. В південній окраїні Хортиці існував перевіз і місто Протолча, між гирлами річок Мокра Московка і Нижня Хортиця діяв Дніпровий брід.
На Хортиці були поселення бродників (Протолча).
Тут в районі острова Хортиця у 1103 році отримали переломну перемогу над половцями руські князі Святополк Київський і Володимир.
Тут на острові Мала Хортиця побудував свій замок у 16 сторіччі на перешкоду запорожцям князь Вишневецький.
Місцевість міста входила до Запорожжя - краю вольностей запорозьких козаків. У 1734-75 роках лівобережжя входило до Самарської паланки і правобережжя - до Кодацької паланки.
1770 року на місці сучасного Запоріжжя була закладена Олександрівська фортеця Дніпровської лінії, що у 1806 році перетворилася на місто Олександрівськ. 1921 року Олександрівськ був перейменований на Запоріжжя.
Разом з тим, на місці сучасного Запоріжжя існувало давнє козацьке поселення Вознесенівка та ціла низка німецьких менонітських колоній (Кічкас-Ейнлаге, Хортиця-Розенталь тощо).
