Музей історичних коштовностей України — філія Національного музею історії України — єдине в нашій країні систематизоване зібрання історичних і художніх раритетів із дорогоцінних металів та коштовного каміння. Їх вивчення допомагає зрозуміти світогляд, естетичні ідеали, технічні досягнення народів, котрі жили на землях України впродовж п’яти тисяч років.

    Найбільша колекція розповідає про творчість ювелірів доби бронзи та раннього заліза: III тис. до н.е. - IV ст. н.е. Особливо цікаві сторінки історії декоративного мистецтва пов’язано з кіммерійцями, скіфами, сарматами. Це загальна назва племен, які у VІІ-ІІІ ст. до н.е. мешкали на степових та лісостепових просторах Східної Європи. Завдяки археологічним дослідженням їхніх пам’яток знайдено золоті та срібні оздоби костюмів, зброї, вузди, сакральний посуд. Платівки-аплікації з рельєфними мініатюрами, сережки, підвіски, гривни, намисто, персні вражають розмаїттям форм, філігранними візерунками, глибиною змісту. Центрами їх виробництва були грецькі держави, засновані у Північному Причорномор’ї переселенцями з Греції та Малої Азії в VІІ-V ст. до н.е. Найдосконаліші речі виготовляли у майстернях еллінських міст: Пантикапеї, Ольвії, Херсонесі.

    Окрасою збірки є золота пектораль з кургану Товста Могила — нагрудна прикраса скіфського царя. Цей неперевершений витвір античного митця IV ст. до н.е. називають «знахідкою століття».

    Привертають увагу декоративні вироби, інкрустовані напівкоштовним камінням: зброя, особисті прикраси, деталі вузди — пам’ятки тюркських кочових народів гунів, аварів, печенігів, половців, монголо-татар (ІV-ХІV ст).

    Значний інтерес становлять ювелірні твори східних слов’ян VІ-VІІІ ст. та однієї з наймогутніших з держав середньовічної Європи — Київської Русі (IX-ХІІІ ст.). Глядачів захоплюють прикраси з перегородчастою емаллю: тонкі орнаменти з рослинних та геометричних мотивів, композиції, складені з міфічних образів. Поєднання кольорів на тлі золота створює особливе враження.

    З мистецтвом українських золотарів ХVІ-ХІХ ст. знайомлять предмети культового характеру: напрестольні хрести, ризи до ікон, оправи до Євангелій, потири, дарохранильниці. Особливо вирізняються твори відомих ювелірів: І.Равича, В.Мощенка, М.Наруновича, Ф.Левицького. Але викликають цікавість і роботи невідомих майстрів. Наприклад, шата до чудотворної ікони Дегтярівської Богоматері, виконана на початку XVIII ст. на замовлення гетьмана Івана Мазепи. На багатьох витворах своєрідно переплелися загальноєвропейські стилі — бароко, рококо, класицизм з народними традиціями.

    Унікальною є колекція єврейських срібних культових предметів XVIII ст.-початку XX ст., виконаних майстрами України, Росії, Польщі, Австро-Угорщини. Це речі, що супроводжували церемоніальні дійства з святинею єврейського народу - сувоєм Тори: вишукано декоровані корони, навершшя-римоніми, Тора-шилди.

Ще одна збірка — «Західноєвропейське срібло ХVІ-ХХ ст.» Вона включає декоративні вироби ювелірів Австрії, Німеччини, Польщі, Нідерландів, Франції. Це матеріальне втілення еволюції естетичних уподобань населення цих країн впродовж століть. У руках майстрів буденні речі: кухлі, кубки, тарелі перетворилися на художні витвори, в яких органічно поєднано форму та орнамент.

    Експонати музею змальовують яскраву картину творчого процесу на теренах України від давнини до сучасності. Вони несуть Красу,   яка приваблює   відвідувачів  знову і  знову.